/>
 <BR><!--/U1AHEADER1Z-->
 
 <div id=



Сайту минає


Меню сайту

Мій рідний край

 Родинне дерево

Сільські аматори

Архів сайту

Книга для гостей

Фотоальбоми

 


Всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Логін:
Пароль:

Погода

Погода в Україні


Кнопки сайтів

 

Сайт Щирця
Копичинці - інформаційно-розважальний портал міста над Нічлавою

Бучач - Сьогодні, завтра, вчора...

Каталог веб ресурсів Тернопільщини

Потрібна хороша музика на свято? Звертайтеся!

Сайт Мшанецької школи

CO.KZ WebGroup  

FRENOS

 

Головна » 2017 » Березень » 17 » Причесався
17:12
Причесався
Сталося це зі мною ще в далекому 1966 році в перші дні моєї праці в районній газеті «Трудова слава»
Причесався
— Що ти там сопеш? — нависає наді мною, учорашнім муляром, який щойно переступив поріг редакції, «ас» районки пан Петро П.
— Та от хочу написати про доярку, молоду дівчину з колгоспу «Україна», і не знаю, як узятися.
— Почни з того, що вона ще з дитячих літ бігала на ферму допомагати матері, — учить мене пан Петро, — й мріяла про той день, коли стане дояркою. Тепер мрія здійснилась, і в селі її знає кожен... Підпусти трішки пейзажу, два-три діалоги й не сопи, — він сідає на ріг столу, зиркає на чистий аркуш паперу з одним єдиним рядком і продовжує. — Мені дай прізвище, назву колгоспу, одну-дві цифри, і я тобі за півгодини на цілий підвал накатаю...
Минуло небагато часу, і, навчений Петром, я справді міг за півгодини накатати «підвал».
Послали мене одного разу в «Райсільгосптехніку» написати нарис про слюсаря-наладчика дизельних насосів. Я й поїхав. Походив по майстернях, поговорив з начальством, з чоловіком і вшпарив нарис...
Наступного дня, після виходу газети, до редакції зайшов мій слюсар з газетою в руках.
— Щось не так? — сполошився я, бо вже був у нас інцидент, коли, у матеріалі пана Петра, тракторист перевиконував норму на 120 відсотків, а насправді, ще за два тижні до публікації, помер.
— Та ні, все правильно. Начальство хвалило... Мені самому сподобалось...
— Але щось вас тривожить?
— Та от ви написали, що я скинув спецівку, помив руки й причесався...
— А що тут такого? Це, так би мовити, художній домисел. Це дозволяється...
— Я нічого не маю проти домислу, але товариші по роботі вже доїдають: «Розкажи та розкажи, як то ти причісувався...»
Слюсар зняв кашкета — голова була лиса, як бубон.
Переглядів: 12 | Додав: mshanets | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]