«У ВИГЛЯДІ ЗЕМНИХ МЕШКАНЦІВ”

Фантастичне ненаукове оповідання-пародія за мотивами творів Олександра Бугая.

Одного травневого ранку я «під час прогулянки у формі біополів» опинився «методом девінації» на невідомій планеті. Перед тим, як опуститись «в одній із вулиць міста, яке зовні нічим не відрізняється від наших, хіба що відсутністю хма­рочосів...», «мав  методом радіозв'язку розмову з якоюсь офіційною особою”.^:

“Щоб розбруньковувся сад”

Михайло Паращук! Один із — найвидатніших скульпторів XX століття, учень і послідовник великого французького мисли­теля в мистецтві Огюста Родена, уродженець села Варваринці Теребовлянського району. Скульптор, архітектор, прозаїк і поет, педагог і драматург...

Щоб аж дорога забриніла

Мені до рук потрапила гарно оформ­лена, в кольоровій обкладинці книжечка Віталія Лазаренка та Василя Дерія «Мамині турботи». До неї увійшли пісні про українську дитину, бабусині гос­тинці, дитячий садочок, школу, буква­рик, вишневий цвіт і мамині турботи.

Серце залишене людям

Еміграція... Втеча з рідної домівки, де тобі вже нема місця. Тривоги, розпач, поневіряння, табори ДІ-ПІ, де кожної миті можуть виловити комісари й відправити до "соціалістичного раю"... Переїзд за океан у чуже невідоме середовище. Важка праця, завдяки котрій наступає більш-менш можливе з матеріального боку життя, про яке нам тут, у рідному краї, навіть не снилось у період "розвинутого соціалізму".

 «Моя Україна воскресла...»

Нещодавно у тернопільському видавництві "Лілея" побачила світ збірка поезій Ганни Черінь з дещо незвичною для поетичних книжок назвою "Держава" (Ган­на Черінь. "Держава". — Поезії 1990-1996. —Тернопіль, 1996.)

      Щоразу, коли я беру в руки нову працю Петра Сороки, я не перестаю дивуватись пра­цездатністю цієї людини. Адже для того, аби написати хоча б оцю книжечку, про яку маю намір сказати кілька слів, а саме: «Юліан Мовчан. Нарис життя і творчості», авторові довелось опрацювати майже півсотні праць й інших авторів. Як відомо — доба має 24 години, а окрім — праці викладацької, ще й господарська — Петро Сорока живе у селі, й усе ж у доробку цього автора понад 22 книжки, а ще сотні ре­цензій, спогадів, усе про братів по перу.

У видавництві «Збруч» побачила світ збірка поезій Данила Теличина «Вікно в пережите». 

(Зовсім не поетичні роздуми над поетичними творами О.Гай – Головка)

Відгоряють дні мої осінні

В повені квітчасто-весняній...

Я здружився з вільною країною,

Та душа моя живе не в ній...

Бо

В ніченьку недуму, в любому краю,

Залишив я душу змучену мою...

У видавництві “Джура” побачила світ нова збірка поезій Василя Дерія: “Пора каштанового цвіту”.